Погляд на COVID-19 із позиції психотерапії – про це розмова з керівником навчально-оздоровчого центру «ДАО» Валентиною Боською.
Коронавірусна інфекція та психосоматичні захворювання: що між ними спільного, чи є зв’язок?
Спочатку потрібно розуміти, що таке психосоматика. А це – проблеми фізичного здоров’я, які є наслідком порушення емоційного стану. Як ми розуміємо з формулювання, ні віруси, ні бактерії до неї не вписуються.
І разом з тим останнім часом до психосоматичних захворювань відносять і інфекції, виходячи з того, що імунна система, що протистоїть їм, безпосередньо пов’язана з психоемоційним станом.
Медицина розділяє вірусні та бактеріальні інфекції: хоча способи зараження та симптоматика бувають дуже схожі, методи лікування будуть різними. У простому розумінні бактерії – мікроорганізми, які самі повністю забезпечують свої функції, якщо перебувають у комфортному середовищі. Вони досить самодостатні.
Відомо, що у нашому організмі живе безліч бактерій, які є його невід’ємною частиною та виконують свої важливі функції. Якщо імунна система працює нормально, то баланс між різними живими мікроорганізмами усередині нашого організму підтримується природним чином. Тоді бактерій стільки, скільки їх має бути, їх не може з’явитися більше, бо навколишні умови не дають навіть шансу. Але як тільки імунна система слабшає, з’являються передумови, щоб раніше корисні бактерії розмножувалися інтенсивніше, загрожуючи здоров’ю. Якщо імунітет виснажений, організм стає вразливим перед бактеріями, що передаються ззовні.
І в першому, і в другому випадку в організмі виникає явище, яке називають інфекцією, та запальний процес. Тоді призначають препарати: вони пригнічуватимуть ці бактерії, щоб ті стали не такими активними і організм міг вирівнятися. Тобто фокус уваги спрямовується, власне, на бактерії як на окремий мікроорганізм.
Що таке вірус? Це теж живий мікроорганізм, але дуже примітивний: щоб жити і розмножуватися, йому потрібний інший живий організм, який підходитиме йому за характеристиками. Тоді ДНК вірусу впроваджується в цей організм і поєднується з його ДНК. Вірус використовує природну функцію розмноження цього організму та починає його захоплювати. Тобто боротися з вірусом марно: його не можна вичленувати, на відміну бактерій.
Тому коли визначається вірусна інфекція, лікування, яке найчастіше призначають, спрямоване на зняття симптоматики, а з вірусом бореться сам організм, імунна система. Якщо імунна система виснажена емоційною напругою, то зрозуміло, що впоратися з вірусами їй буде не під силу.
Підсумовуючи, я не відносила б вірусні захворювання до психосоматичних. Але те, як організм реагує на вірус, точно пов’язане з психосоматичним станом самої людини на момент контакту з вірусом.
А чи можна все-таки зміцнити імунітет, оминаючи емоції?
Імунна система впритул залежить від психоемоційного стану. Якщо воно збалансоване та стійке, тоді імунна система виконує свою функцію.
Ну, припустимо, із душевним здоров’ям порядок, але, може, краще ще й якось зміцнити імунітет ззовні?
Я посміхаюся, коли чую вирази “сильна імунна система”, “зміцнювати імунітет”. Імунна система – це не паркан, який потрібно залатати, вона або працює, або вона послабшала, втратила частину якихось функцій або стала лінивою. Немає сильної, є просто імунна система. Накачати її, як м’яз у культуриста, зміцнити потужніше за звичайне – абсурд.
У позитивній психотерапії та Чжун Юань Цігун хвороби розглядаються як результат порушення будь-якого виду балансу. Недотримання рівноваги у чому призводить до важких форм перебігу коронавірусу?
На енергетичному рівні це баланс якості енергії ін-янь, їх рівномірної циркуляції та розподілу каналами. З фізичної точки – це баланс напруги та розслаблення (діяльності та відпочинку). На рівні самого організму це кислотно-лужний баланс. Якщо говорити про баланс образний (на рівні інформації), то особисто я вважаю, що це невміння бачити ситуацію цілісно – з плюсами та мінусами. Людина, яка фокусує увагу на одній стороні – буде автоматично розбалансована. Якщо він бачить тільки плюси, то дуже боляче поранитися і розчаровуватися, що очікування не збуваються. Якщо зациклений на мінусах, то у нього буде постійно некомфортний стан, і це теж виснажить імунну систему.
Чи можна сказати, що емоції якогось певного виду більше розхитують імунітет?
Ні. Усі емоції потрібні людині, кожна має своє призначення, і справа над конкретної емоції, а її кількості. Руйнівний вплив має недоречна кількість, яка не відповідає ситуації.
Вплив емоцій, які не дуже комфортні, можна порівняти з фізичними навантаженнями: коли ми з ними справляємось, то зміцнюємо свій організм та набуваємо відчуття стійкості. Постійне вдоволення, якщо це